Народицька громада з глибоким сумом, болем і скорботою схиляє голови перед страшною втратою…
24 лютого 2026 року, під час виконання військового обов’язку, тяжких поранень зазнав наш земляк — Шелюк Ігор Вікторович, 18 вересня 1999 року народження. Попри всі зусилля лікарів, 26 лютого 2026 року серце Героя перестало битися…
Ігор Вікторович народився у багатодітній родині в селі Клочки Народицького району. Згодом родина переїхала до села Латаші, де він закінчив місцеву школу, навчався в Овруцькому ПТУ та здобув професію електромонтера.
Він був щирою, працьовитою, відповідальною людиною, яка ніколи не цуралася важкої праці. Працював у сільському господарстві та на будівництві, завжди сумлінно виконуючи свої обов’язки. Його поважали колеги, цінували друзі, любили рідні.
У 2020 році Ігор Вікторович створив сім’ю. Найбільшим скарбом його життя стали донечки — Богдана та Віталіна. Для них він був люблячим і турботливим татусем, для дружини Альони Андріївни — надійною опорою та вірним чоловіком.
У листопаді 2023 року, за покликом серця, він добровільно став на захист України. Не шукаючи виправдань і страхів, обрав шлях Воїна та Захисника.
Ігор Вікторович ніс службу на Запорізькому напрямку, в районі Краматорська, згодом — на Покровському напрямку, виконуючи складні та відповідальні бойові завдання як оператор БПЛА. Його служба вимагала надзвичайної витримки, професіоналізму, зосередженості та мужності. Від його рішень залежали життя побратимів і успіх бойових операцій.
За віддану службу та особисту мужність Герой був нагороджений нагрудним знаком «Учасник бойових дій» та відзнакою Президента України «За оборону України».
Кривава війна обірвала молоде життя… Забрала сина, чоловіка, батька, друга, побратима.
Ще один Герой став до лав Небесного війська. Такою страшною ціною Україна платить за свободу, незалежність і право на життя.
Народицька селищна рада та жителі Народицької громади висловлюють щирі співчуття батьку — Віктору Анатолійовичу, матері — Розі Костянтинівні, дружині — Альоні Андріївні, донечкам — Богдані та Віталіні, сестрам — Наталії Вікторівні, Таїсі Вікторівні та Віті Вікторівні, усім рідним, близьким, друзям і бойовим побратимам загиблого Героя.
Розділяємо ваш невимовний біль, схиляємо голови у глибокій скорботі та разом з вами сумуємо за світлою душею Захисника України.
Світла пам’ять. Вічна шана і слава Герою.
