15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Цього дня минає 37 років від завершення однієї з найтрагічніших воєн ХХ століття — війни в Афганістані.
15 лютого 1989 року останній військовослужбовець так званого «обмеженого контингенту радянських військ» залишив територію Демократичної Республіки Афганістан, офіційно завершивши майже десятирічну війну (1979–1989 рр.).
Афганська війна стала глобальною трагедією, що торкнулася мільйонів людей та десятків народів. Для України вона має особливе значення:
у бойових діях на території Афганістану взяли участь понад 165 тисяч українців,
понад 3 000 воїнів загинули, понад 9 000 отримали поранення,
тисячі повернулися з війни з інвалідністю та глибокими психологічними травмами.
День 15 лютого — це не лише дата виведення військ, а й день пам’яті, скорботи та вшанування всіх воїнів-інтернаціоналістів, які виконували військовий обов’язок у різних «гарячих точках» світу — в Афганістані, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Іспанії, країнах Африки, Азії та Латинської Америки.
Тоді, повертаючись із війни, багато ветеранів вірили, що українцям більше ніколи не доведеться брати до рук зброю…
Та історія склалася інакше.
Після початку російської агресії проти України сотні ветеранів Афганістану стали до лав добровольчих батальйонів, Збройних Сил України та сил оборони.
Понад 100 ветеранів-афганців загинули в АТО/ООС,
більше 400 були поранені,
тисячі сьогодні продовжують захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Афганська війна залишила по собі не лише зруйновані долі військових, а й сльози матерів, дружин і дітей, які чекали своїх рідних удома. Вона стала болісною сторінкою історії, яку неможливо викреслити з національної пам’яті.
Сьогодні надзвичайно важливими залишаються питання соціального захисту ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни, родин загиблих воїнів, підтримки їх гідності, прав і потреб.
Шановні учасники бойових дій в Афганістані!
Ваші пережиті роки, ваша мужність, ваша служба і ваша вірність обов’язку назавжди залишаться в пам’яті українського народу.
Навіть через десятиліття ви продовжуєте стояти на сторожі миру, справедливості та свободи — як на фронті, так і в цивільному житті.
Нехай у вашому житті завжди буде мирне небо, ясне сонце, спокій і людська вдячність.
Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров’я, добробуту, злагоди та миру.
Вічна пам’ять полеглим.
Честь і шана живим.
Повага тим, хто пройшов крізь війну і зберіг людяність.
