Захист прав потерпілих у кримінальному провадженні
Закон захищає права осіб, яким злочином заподіяна шкода. Такі особи називаються потерпілими.
Потерпілими може бути як фізична так і юридична особа.
Уповноваженим представляти інтереси потерпілого під час досудового розслідування та в суді має право тільки адвокат.
На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.
Також у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення потерпілий має право відмовитися від обвинувачення.
Для відшкодування завданої протиправними діями як матеріальної так і моральної шкоди потерпілий має право заявити цивільний позов.
Потерпілий має право протягом кримінального провадження подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти відводи та клопотання; оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, що передбачений КПК України та інші права (стаття 56 КПК України) .
Також потерпілий має процесуальні обов’язки (стаття 57 КПК України).
Він зобов’язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
Основні положення щодо потерпілого закріплені в статтях 55-59 Кримінально процесуального кодексу.
Потерпілий несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за статтею 384 Кримінального кодексу України “Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу “.
Фізична особа має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, яка полягає:
- у здійсненні представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- у складенні документів процесуального характеру.
Для отримання безоплатної вторинної допомоги, особа повинна надати документи, що підтверджують порушення її прав та залучення її до процесу, як потерпілої.
Такими документами можуть бути:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого;
- повістка, де вказано процесуальний статус особи — потерпілий,тощо.
Також особа повинна належати до однієї із категорій, що визначена статтею 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”:
- є особою, яка перебуває під юрисдикцією України, середньомісячний дохід якої не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму;
- є особою з інвалідністю, яка отримує пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- є ветераном війни або особою, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- є особою, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
- є особою, яка належать до числа жертв нацистських переслідувань;
- є особою, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
- є дитиною;
- є внутрішньо переміщеною особою.
Документи, що підтверджують процесуальний статус потерпілого та приналежність особи до однієї з категорій, визначених ст.14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, разом з паспортом та ідентифікаційним кодом подаються до місцевого центру чи бюро безоплатної правової допомоги для оформлення заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначення адвоката.
За інформацією Координаційного центру з надання правової допомоги.?
Оксана Сергієнко - фахівчиня Коростенського МЦ з надання БВПД
