🕯 Сьогодні, 28 серпня 2026 року, Народицька громада попрощалася із Захисником України — Хвостиком Олексієм Олександровичем.
Сьогодні громада віддала останню шану воїну-захиснику Хвостику Олексію Олександровичу, який повернувся додому «на щиті». Уздовж маршруту від В’язівки до Народич люди зустрічали кортеж «живим коридором». У селищі Народичі разом із родиною, близькими та побратимами зібралися всі небайдужі жителі, щоб розділити біль утрати й підтримати рідних, віддати останню шану воїну, який мужньо захищав Україну та кожного з нас.
Під час прощання до близьких і рідних виступаючи звернулися зі словами глибокої поваги та людського співпереживання. Згадуючи добрі вчинки, світлу пам'ять про покійного, присутні висловили щиру вдячність і підтримку родині в цю важку хвилину.
У скорботний день прощання присутні також згадали життєвий шлях старшого солдата Хвостика Олексія Олександровича — авіаційного механіка відділення інженерно-авіаційного забезпечення роти ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення батальйону безпілотних систем:
Народився Олексій 9 березня 1982 року в селі Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області. Навчався у Малотокмачанській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, а згодом — в Оріхівському ПТУ № 38, де здобув професію тракториста.
Олексій Хвостик — людина непростої долі, яка більшу частину свого життя присвятила важкій праці. Він працював на різних цивільних роботах, а згодом став корабельним зварювальником. Проте, коли у 2014 році Україна потребувала захисту, Олексій без вагань пішов добровольцем на фронт. Він проходив військову службу до 2016 року, а після завершення контракту повернувся до мирного життя. Разом із дружиною Оксаною жив і працював як в Україні, так і в Польщі, будуючи своє майбутнє чесною працею.
З 2020 року мешкав у селищі Народичі та війна не давала йому спокою. У 2024 році Олексій вдруге став на захист Батьківщини, залишивши цивільне життя заради безпеки своєї країни та родини. Служив у в/ч 3018 Національної гвардії України. Виконував бойові завдання у Бучі, а згодом — у Слов’янську та Суханівці.
6 серпня 2025 року в населеному пункті Суханівка Краматорського району Донецької області, старший солдат Олексій Хвостик під час виконання бойових завдань, виконуючи свій військовий обов’язок - зник безвісти. Протягом тривалого часу серця рідних трималися за надію побачити його живим, проте, на жаль, підтвердилася непоправна втрата.
Найбільшим болем ця втрата відгукується в серцях найближчих. Непоправне горе назавжди змінило життя його родини. У Олексія залишилися дружина Оксана з падчерками Поліною та Євгенією, а також мати Любов із рідним братом Ігорем, які мешкають у Запорізькій області.
Олексій — це людина, яка двічі свідомо стала на захист України, пожертвувавши спокійним життям заради свободи й незалежності держави. Він назавжди залишив у серцях усіх, хто його знав, добрий і світлий спомин. Його щирість, доброзичливість, працьовитість та людяність пам'ятатимуть рідні, близькі, друзі та побратими.
На знак глибокої пошани присутні вшанували пам’ять Олексія хвилиною мовчання. Заупокійне богослужіння за Олексієм провів Протоієрей Володимир Петрук Іоанно-Богословської церкви УПЦ.
Після завершення траурного мітингу скорботна процесія вирушила до Ставецького кладовища, де Олексій Олександрович Хвостик знайшов свій останній спочинок.
🕯 Вся громада розділяє біль цієї непоправної втрати та схиляє голови у глибокій скорботі. Нехай світла пам’ять про Олексія Олександровича назавжди залишиться в серцях людей, а добрий спомин про нього допомагає рідним пережити цей тяжкий час.
🕯 Вічна слава і шана Захиснику України!
🙏 Пам’ятаймо про тих, хто боронить Україну, і не припиняймо вірити та сподіватися, що кожен зниклий безвісти та діючий захисник повернеться додому до своїх рідних.
