Рішення селищної ради №103 «Про схвалення Програми оздоровлення території Народицької селищної ради Житомирської області від сказу на 2021-2023 роки»

Кількість переглядів: 620

У К Р А Ї Н А                                     

НАРОДИЦЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Про схвалення Програми оздоровлення

території Народицької селищної ради

Житомирської області від сказу

на 2021-2023 роки

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про ветеринарну медицину», Указу Пезидента України від 22 березня 2001 року №192/2001 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні», керуючись Інстукцією про заходи щодо боротьби зі сказом тварин, затвердженої наказом Міністрерства сільського господарства і продовольства України від 15 березня 1994р. №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 р. за №54/263, з метою упередження розповсюдження хвороби сказ, поліпшення епізоотичної ситуації на території Народицької селищної ради, селищна рада

ВИРІШИЛА:

1.Затвердити Програму оздоровлення території Народицької селищної ради Житомирської області від сказу на 2021-2023 роки (додається).

2.Фінансовому управлінню Народицької селищної ради – в межах фінансових можливостей передбачати кошти на виконання Програми.

3.Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію селищної ради з питань планування бюджету, фінансів, соціально – економічного розвитку, управління комунальною власністю та житлово – комунального господарства.

Селищний голова                                                                       Лідія БУЧЕНКО

           Додаток

           до рішення селищної ради

                                                                                  від 28.01.2021 № 103

ПРОГРАМА

оздоровлення території Народицької селищної ради Житомирської області від сказу на 2021 – 2023 роки

І. Загальні положення

1. Сучасний стан проблеми

Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломіеліту, паралічами і закінчується смертю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

Незважаючи на значний світовий досвід і прогрес у вивченні цієї інфекції, на сьогодні сказ зареєстровано у 113 країнах світу, через який щорічно гине понад 50 тисяч людей і більше 1 млн. тварин. 

За даними Міністерства охорони здоров`я щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тис. осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з них 60 % одержують лікування. Однак значно тривожнішою є ситуація із випадками захворювання людей, оскільки сказ призводить до смерті хворого у 100% випадків.

Станом на 1 січня 2020 року, в Україні зареєстровано 908 випадків сказу серед диких та домашніх тварин, що на 558 менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Найбільше неблагополучних пунктів зареєстровано в Вінницькій області — 252, Черкаській — 53, Кіровоградській — 44 та Житомирській — 43”, — йдеться у відповіді на запит.

Також зазначається, що найбільше випадків захворювання на сказ зареєстрували серед лисиць — 286 випадків, котів — 221 випадок, собак — 172 випадки. Ще 7% випадків захворювання зареєстрували серед сільськогосподарських тварин — великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби, коней та свиней. 4% випадків зареєстровано серед диких тварин — вовків, куницевих, рукокрилих та мишовидних гризунів.

За останні 5 років в Україні від сказу померли 18 людей. Такі випадки зареєстрували у 9 областях та Києві, йдеться у повідомленні.

Захворювання реєстрували у Дніпропетровській – 4 випадки, Одеській – 3 випадки, Рівненській, Кіровоградській та Донецькій – по 2 випадки, Волинській, Львівській, Харківській, Чернігівській областях та у Києві – по 1 випадку.

 В Україні майже щороку від цього небезпечного захворювання помирає від 1 до 7 осіб Головною причиною, що призвела до захворювання і смерті, укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність профілактичного лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців та пізній початок лікування. Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100 %.

У Житомирській області епідемічна ситуація зі сказу нестійка. З початку минулого 2020 року виявлено хворих на сказ 42 тварини, що на 2 менше до відповідного періоду 2019 року.
Захворіло: 12 собак, 14 котів, 8 лисиць, 1 куниця, 4 гол. великої рогатої худоби, 2 коня та 1 білка.
            Найбільша кількість хворих тварин виявлено в Бердичівському, Попільнянському та Чуднівському районах – по 5 випадків.

В 8 районах області, в т.ч. і на території Народицької селищної ради) випадки сказу тварин взагалі не реєструвалися.

Загалом було імунізовано проти сказу 105,4 тис. собак, 53,4 тис. котів, 69,5 тис. великої рогатої худоби, 1012 гол. коней, 1257 гол. кіз та овець.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 546 від 21 серпня 2020 року на території Житомирської області проведено осінню кампанію із пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин проти сказу.

Розкладання вакцини проводилося в період із 22.09 по 29.09.2020 року за допомогою авіатранспорту із злітньо-посадкової смуги, яка розміщена в м. Малин.
Було оброблено 25 481 км² території (85% загальної площі області), на якій розповсюджено 637,025 тис. доз вакцини. На 1 км² доставлялося по 25 доз вакцини.

В рамках визначення ефективності кампанії з пероральної вакцинації в 4 кварталі відібрано для дослідження від добутих лисиць 517 зразків нижніх щелеп та 268 сироваток крові, на разі тривають лабораторні дослідження.

В Народицькому районі за 2020 рік щеплено проти сказу 5405 тварин, в т.ч. 2405 собак, 1800 котів та 1200 голів ВРХ. Також знищено 10 бездомних собак та 34 лисиці, з яких 25 лисиць досліджено на сказ.

Також з метою профілактики сказу на території району проведено 2 засідання ДНПК при районній державній адміністрації, опубліковано 1 статтю в районному тижневику «Життя і слово» та проведено 2299 бесід серед населення району.

Епізоотична ситуація щодо сказу як по Народицькій селищній раді, Житомирській області так і по Україні в цілому має ряд особливостей. Зокрема, це еволюція епізоотії як природно-вогнищевого, так і антропоургічного (міського) типу. В першому випадку резервуаром і джерелом збудника інфекції є дикі хижаки – лисиця (89% випадків діагностованих серед диких тварин), єнотовидна собака, куниця, вовк. При цьому, за останнє десятиліття постійне збільшення щільності і популяції лисиці та вовка залишається неконтрольованим, що зважаючи на їх високу чутливість до вірусу сказу, швидку зміну поколінь та тривалий інкубаційний період, зумовлює непереривність епізоотичного процесу.

           Антропоургічний (міський) тип сказу еволюціонує за рахунок неконтрольованого збільшення чисельності бродячих і безпритульних собак частка яких у загальній кількості випадків сказу в 32007 становила 40%. Це зумовлено відсутністю чіткої нормативно-правової бази щодо розведення і утримання собак і котів, адміністративної та юридичної відповідальності їх власників, особливо у приміських зонах та сільських місцевості. Поряд з цим, проблемним є процес синантропізації лисиць, тобто наближення її популяції до населених пунктів, що сприяє контакту з безпритульними та бродячими собаками та котами. Неконтрольоване розмноження цих тварин, відсутність для них системи притулків та утилізації трупів загиблих тварин ускладнюють епізоотичну ситуацію щодо сказу.    

Ключове значення в боротьбі зі сказом має своєчасна діагностика та імунопрофілактика захворювання як серед домашніх, так і серед диких тварин.

У зв’язку з стійкою циркуляцією лісавірусів серед диких тварин, особливе місце в системі заходів боротьби зі сказом природного типу повинна займати пероральна імунізація диких тварин, ефективність якої доведена світовим та європейським досвідом. Водночас проведення пероральної імунізації потребує систематизації і оптимізації дій науково-методичним їх обґрунтуванням і визначенням термінів проведення, з урахуванням біологічних особливостей червоної лисиці як основоного резервуара і джерела збудника сказу.

Отже, сказ є економічним тягарем для всієї країни у зв’язку з високою вартістю лікування потерпілих, діагностики хвороби, епізоотичного нагляду, профілактичної імунізації тварин.

2. Причини виникнення проблеми

Складна епізоотична ситуація зі сказу на території Народицької селищної ради зумовлена:

• особливістю епізоотичного процесу рабічної інфекції, що пов’язана з природно-вогнищевими та антропоургічними типами епізоотії;

      -  відсутністю комплексної програми та міжвідомчої взаємодії органів державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового і мисливського господарств спрямованих на ліквідацію сказу;

      -  неадекватністю стану епізоотичної ситуації рівню заходів з моніторингу, діагностики і профілактики сказу.

3. Основна мета програми

Основною метою програми є комплексне розв’язання проблеми захисту населення та сільськогосподарських, домашніх і диких тварин від захворювання на сказ.

4. Шляхи і засоби розв’язання проблеми.

Досягнення зазначеної мети забезпечується шляхом здійснення за відповідної державної підтримки комплексу системних науково обґрунтованих організаційних, нормативно-правових, протиепізоотичних, освітніх та інформаційно-просвітницьких заходів щодо ліквідації сказу.

Основні засоби розв’язання проблеми, які потребують державної підтримки наступні:

• організація системи епізоотологічного моніторингу сказу;

      -    профілактичні щеплення проти сказу собак і котів, а в зонах стійкого неблагополуччя – всіх сприятливих тварин;

      -  комплексне регулювання чисельності епізоотологічно важливих видів диких тварин та пероральна їх імунізація;

• організація та впровадження системи контролю ефективності засобів специфічної профілактики та лабораторної діагностики сказу;
• серологічний контроль ефективності антирабічної вакцинації тварин;

      -   вирішення проблеми бродячих та безпритульних тварин у містах, селищах міського типу, селах та прилеглих до них територіях;

• проведення широкомасштабної дератизації на значних територіях сільгоспугідь;

      -  забезпечення широкої інформаційно-просвітницької роботи серед населення з питань профілактики сказу через засоби масової інформації.

ІІ. Завдання і заходи програми

Основними завданнями програми є організація і здійснення системи заходів, спрямованих на ліквідацію сказу на території області, яка базується на комплексі науково-методичного і нормативно-правового забезпечення та включає епізоотологічний моніторинг, застосування сучасних засобів діагностики і профілактики, запровадження контролю їх ефективності та системну пероральну імунізацію диких та парентеральну вакцинацію свійських тварин з імунологічним моніторингом ефективності.

1. Епізоотологічний моніторинг

Організація системи моніторингу сказу здійснюється шляхом епізоотологічного обстеження, своєчасного виявлення спалахів хвороби та аналізу епізоотичної ситуації в неблагополучних пунктах, науково обґрунтованого прогнозу виникнення захворювання.

Система моніторингу сказу базується на:

• функціонуванні інформаційно-аналітичної системі моніторингу сказу, оцінки ризиків і прогнозування епізоотичного процесу захворювання на території області;
• проведенні планових і оперативних рейдових перевірок стану дотримання громадянами і посадовими особами правил утримання, вигулу і перевезення домашніх тварин;
• проведенні регулювання популяцій епізоотично вагомих видів диких тварин при виявленні сказу в масштабах неблагополучної території з обліком міграції диких тварин;
• застосуванні заходів адміністративного впливу за порушення правил утримання, реєстрації, вигулу домашніх тварин, особливо у випадках повторних порушень;
• епізоотичній розвідці ретроспективного і поточного епідеміологічного стану зі сказу в окремих нозоареалах даної хвороби;
• дослідженні популяцій диких і синантропних м’ясоїдних в окремих нозоареалах сказу і постійному аналізі особливостей окремих ситуацій (випадків сказу домашніх тварин).

2. Лабораторна діагностика та імунологічний моніторинг

Лабораторна діагностика сказу передбачає своєчасне диференційоване підтвердження захворювання шляхом:

• проведення комплексу лабораторних досліджень з використанням декількох методів (імунофлюорисценції з моноклональними антитілами, виділення збудника в культурі клітин, полімеразно-ланцюгової реакції, імуноферментного аналізу та ін.);
• використання високочутливих експрес-тестів;
• запровадження у лабораторну діагностику сказу уніфікованих і стандартизованих засобів діагностики;
• запровадження системи експрес-тестів для моніторингу вуличних ізолятів вірусу сказу.

3. Система контролю якості засобів профілактики

Система контролю якості засобів специфічної профілактики передбачає:

• постійний контроль всіх серій вакцин для пероральної імунізації, які застосовуються в Україні, згідно стандартів МЕБ і рекомендацій ВООЗ до їх застосування;
• постійний контроль всіх серій вакцин для парентерального застосування, у відповідності до міжнародних вимог;
• систематичний контроль засобів діагностики згідно міжнародних вимог.

4. Загальні протиепізоотичні заходи

Для організації і проведення протиепізоотичних заходів необхідно:

• навести чіткий облік домашніх тварин, як найбільш ефективного методу регуляції їх чисельності;
• забезпечити неухильне дотримання власниками Правил утримання собак і котів;
• організувати роботу спеціальної бригади по відлову безпритульних (бродячих) домашніх тварин при КП ,,Народичікомунсервіс”, визначивши її склад, режим роботи та порядок відлову відповідно до діючих нормативно-правових актів;
• посилити контроль за переміщенням тварин з видачею відповідних супроводжуючих документів;
• проводити регулювання чисельності лисиць, вовків, єнотовидних собак, бродячих собак і котів у стаціонарно неблагополучних на сказ місцевостях.

5. Організація імунопрофілактики тварин проти сказу

Імунопрофілактика здійснюється шляхом:

• забезпечення відповідних установ високоякісними антирабічними імунобіологічними препаратами (вакцинами);
• чіткої організації і забезпечення обов’язкової реєстрації і обліку домашніх тварин (в основному собак, котів) за місцем проживання їх власників;
• проведення тотальної вакцинації і ревакцинації проти сказу домашніх та синантропних тварин вакцинами, які забезпечують напружений імунітет вже після першого щеплення, у ветеринарних установах з оформленням відповідних документів;
• проведення системної пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин (2 рази на рік) високо імуногенними, термостабільними вакцинами, які не містять живого вірусу сказу з щорічним визначенням території для проведення щеплень та буферних зон з урахуванням ризиків;
• при проведенні пероральної імунізації диких м’ясоїдних враховувати рекомендації МЕБ та ВООЗ.

6. Освітнє та інформаційно-просвітницьке забезпечення програми

            З метою підготовки кадрів з питань боротьби зі сказом та проведення інформаційно-просвітницької роботи з населенням щодо його профілактики необхідно:

-  щорічно проводити відомчі та міжвідомчі науково-практичні семінари з питань боротьби зі сказом;

-  забезпечити інформування населення органами державної ветеринарної медицини щодо

виконання заходів боротьби зі сказом, через галузеві та відомчі інформаційні системи та засоби масової інформації;

- забезпечити проведення інструктажів для осіб, що займаються обслуговуванням тварин та промислом диких хижаків.

ІІІ. Матеріально-технічне забезпечення організаційних протиепізоотичних заходів

       Для ефективного виконання заходів програми необхідно:

• забезпечити державні установи ветеринарної медицини необхідною кількістю засобів специфічної профілактики;
• забезпечити проведення систематичної пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу;
• рекомендувати виконкому Народицької селищної ради з метою підтримання оптимальної щільності червоної лисиці згідно з нормами та зниження захворюваності тварин на сказ забезпечити протягом року виділення коштів для матеріального заохочення  мисливців з розрахунку 200 гривень за відстріляну лисицю в сумі - 15,0 тис. грн., тобто на 2021 рік – 5 тис.грн., 2022 рік – 5 тис.грн., 2023 рік – 5 тис.грн.